Дитячі страхи за віком: де норма, а коли потрібен психолог

Чому діти чогось бояться

Дитячий страх — це природна реакція, яка допомагає розпізнавати небезпеку. Більшість страхів з'являються й зникають на певних етапах розвитку разом із дорослішанням уяви й мислення. Тобто страх сам по собі — це нормально.

Що є нормою в різному віці

• 1–3 роки — гучні звуки, розлука з мамою, незнайомці
• 3–5 років — темрява, монстри, страшні сни, самотність
• 6–9 років — хвороби, травми, стихійні лиха, «злодії»
• 9–12 років — соціальні страхи: оцінки, критика, невдача серед однолітків

Як підтримати дитину

1. Не висміюйте страх і не кажіть «тут нема чого боятися»
2. Визнайте почуття: «Розумію, тобі справді страшно»
3. Допоможіть поступово, маленькими кроками, зустрітися зі страхом
4. Створіть заспокійливі ритуали, особливо перед сном

Коли це вже тривожний дзвіночок

Зверніться до психолога, якщо страх дуже інтенсивний, тримається місяцями, заважає спати, ходити в садок чи школу або звужує життя дитини. Це можуть бути ознаки тривожного розладу, з яким ефективно працює дитяча психотерапія.